"Якщо школа може зробити учнів прихильниками до науки,

дати їм свідомий науковий напрямок,

виплекати в них любов до самостійних занять наукою,

то більше нічого і вимагати не можна".

М. Пирогов

 

    Залучення школярів до науково-дослідницької діяльності дозволяє створити сприятливі умови для їх самоосвіти та професійної орієнтації. Активізуючи розумову діяльність, дослідження сприяє розкриттю особистісних якостей школяра і розвитку його емоційної сфери. Сучасні знання про інтелектуальні можливості дітей дають підстави припускати, що кожен учень володіє відносно невикористаними здібностями до навчання. Але дослідження стане реальною діяльністю не тоді, коли просто захочеться його ввести, а тоді, коли до цього рівня роботи будуть готові всі учасники освітнього процесу, будуть створені відповідні умови. Для цього потрібен цілий комплекс організаційних, управлінських, методичних заходів, тобто необхідний системний підхід до організації науково-дослідницької діяльності в навчальному закладі.

    Науково-дослідницький рух в гімназії зародився в 2002 році, коли було створено наукове товариство учнів «Пошук». Вчителі-новатори виступили в ролі перших наукових керівників дитячих дослідницьких робіт і проектів. Одночасно з цим на уроках стали ширше застосовуватися активні форми роботи з учнями, серйозніше проводилася робота над навчальними дослідженнями, посилилася роль експерименту як одного з ефективних методів пізнання. Новий рух поширювався, але, здебільшого, все проходило стихійно, цілком залежало від ступеня ентузіазму ряду вчителів і ґрунтувалося скоріше на інтуїції, ніж на науковому підході. 

    У такій ситуації від керівництва гімназії, її організаційно-управлінських та методичних структур була потрібна серйозним чином спланована робота з координації всіх елементів почалося дослідницького руху, підведення під нього науково-теоретичної основи.

    У 2006-2007 навчальному році науково-дослідницькій діяльності в гімназії було надано статус новації; визначені область, цілі, суб'єкти та об'єкти новації.

В нашій гімназії діє наступна система наукового забезпечення: 

Мета науково-дослідницької діяльності учнів

• розвиток творчого мислення, умінь самостійно розв'язувати наукові проблеми;
• Систематизація, розширення та поглиблення теоретичних знань учнів;
• формування навичок самостійної роботи; 
• оволодіння методами та прийомами наукового дослідження на основі вивчення джерел та літератури;
• оволодіння учнями прийомами обробки результатів дослідження;
• вироблення вмінь формулювати судження і висновок, логічно, послідовно і доказово викладати їх.

3 грудня члени інтелектуального клубу "Скіф" провели для учнів-старшокласників заочну експедицію по Волині. Вони ознайомили з пам'ятками архітектури та мистецтва Рівненщини, історичним минулим Острозької академії та її сьогоденням. Родзинкою експедиції став діалог іноземних туристів з екскурсоводом на англійській мові щодо Острога як історичного освітнього центру України.

 

І надалі, чим більше ти будеш пізнавати нове, тим більше будуть з’являтися у тебе незрозумілі питання.

Анаксимен

     Ну, коли ж іще говорити про інформацію, як не в її день. Започаткувалося свято за ініціативою Міжнародної академії інформатизації (МАІ) і Всесвітнього Інформаціологічного Парламенту.

     Спробуйте відповісти на просте, здавалося б, запитання: що таке інформація? Ви використовуєте цей термін постійно: працюєте з інформацією, шукаєте інформацію, сприймаєте інформацію, дієте під управлінням інформації. Задумайтесь на хвилину і дайте відповідь: Інформація - це ...

     26 листопада в Полонській гімназії  учні школи І ступеня намагалися знайти відповідь на це запитання в ході святкування Дня інформації. Учні мали змогу попрацювати з різними видами інформації, поринути в світ казки і інтелектуальних ігор.